Класні години

Перший урок           01.09.2017

Тема:  "Україна в сім’ї європейських народів"

Мета: поглибити знання учнів про Україну; ознайомити вихованців з країнами Європи, сформувати розуміння єдиного Європейського простору (економічного, географічного, культурного, політичного) та ролі в ньому України; виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини, формувати поняття про Україну як європейську державу; розвивати мовлення учнів, уміння приймати нестандартні рішення, творчо підходити до виконання поставлених завдань.

Обладнання: державна символіка України, прапор Євросоюзу, гімн Євросоюзу («Ода радості» Бетховена), карта Європи

Хід уроку

1.     Вступне слово вчителя

Дорогі діти! От і знову вересень покликав вас за шкільні парти, щоб здобувати знання, вчитися мудрості життя. Перший урок  - це,зазвичай, урочистий, святковий , незвичайний урок. Сьогодні на ньому ми поговоримо про нашу Батьківщину – Україну та її місце серед інших народів Європи.

Учениця

Знову сонце ласкаве промінь свій посилає

І степам, і долинам, і потокам гірським.

Це моя Україна день новий зустрічає,

Моя лагідна мати усміхається всім.

Там, де Січ Запорізька духом вольності лине,

І козацькії чайки в Чорне море пливуть.

А на київських кручах сяє злото Софії,

І на гору Чернечу нас дороги ведуть…

Бо козацькому роду та й нема переводу.

І у вічному небі наче зорі горять.

Це моя Україна день новий зустрічає,

Величава княгиня, погляд ясних очей.

Учитель.

Ми з вами живемо в незалежній державі, яка є результатом  тяжкої боротьби й праці багатьох поколінь. Історія нашої державності й незалежності складна й суперечлива, сягає коріннями в далечінь віків, має свої злети й падіння. Що ми знаємо проУкраїну? Група учнів підготувала нам повідомлення.

(Очікувані повідомлення учнів)                      ПРЕЗЕНТАЦІЯ №1

Учень.

Україна – одна з найбільших держав Європи з площею 603,7 тис. квадратних кілометрів і населенням близько 45 млн. чоловік. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями – росіяни, білоруси, поляки, чехи. молдовани, болгари, євреї, поляки, греки та інші. Усі вони в нашій державі мають однакові права. Тому ми з упевненістю можемо стверджувати, що ми – демократична європейська держава.

Учениця.

Україна завжди була своєрідним культурним мостом між Європою та Азією. Вона розташована на величезній рівнині, що простяглася від Карпатських до Кавказьких гір. Наша держава межує з європейськими країнами: Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною, Молдовою, Білоруссю, Росією (показує на карті). Найбільша річка України – Дніпро. На її території розташовані Карпатські та Кримські гори. Найвища вершина – Говерла. Україна завжди славилася своїми чорноземами, на яких вирощувалися чи не найвищі в Європі врожаї зернових.

Учень.

У духовному плані Україна є центром Європи ще з давніх часів. Бо саме тут виникла класно-урочна система освіти в братських школах та колегіумах. Існували одні з найкращих у Європі вищі навчальні заклади – Острозька та Києво-Могилянська академії, друкарні, бібліотеки.

Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю, прагненням до створення незалежної держави. Вінцем цих прагнень стало утворення Запорозької Січі – єдиної в тодішньому світі дійсно демократичної військової республіки, що виникла у ХVІ ст. У ХVІІ ст. одним з гетьманів Запорізької Січі Пилипом Орликом була написана перша в Європі демократична конституція.

Учениця.

Вистраждавши, виборовши волю, Україна нині має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність. 28червня 1996 року було прийнято Конституцію незалежної України. Територія нашої держави поділяється на 24 області та тимчасово окуповану АР Крим.

(Учитель пропонує учням доповнити розповіді про Україну. Наприклад, назвати відомих українців минулого та сучасників, найвизначніші місця України, Запорозьку Січ тощо)

Учитель.

Географічно Україна вся знаходиться в Європі. Село Ділове на Закарпатті є географічним центром Європи. Наша держава прагне вступити до такої міжнародної організації, як Європейський Союз. Що ми знаємо про неї?

Повідомлення учнів.

1.     Європейський Союз – це організація, яка об’єднує27 демократичних європейських країн, що заснували спільні органи управління, яким делегована частина повноважень. Ідея створення цієї організації належить У. Черчілю, англійському прем’єр-міністру, ще в 1946 році. Він пропонував назвати її Сполучені Штати Європи. Назва Європейський Економічний Союз уперше прозвучала в промові міністра закордонних справ -Франції Роберта Шумана 9 травня 1950 року. Цей день тепер щороку святкується як День Європи.          КАРТИНКА№1

2.     25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський Економічний Союз. Його утворили 6 країн: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. У 1973 році приєдналися Данія, Ірландія, Великобританія; у 1981 – Греція; у 1986 – Іспанія і Португалія; у 1995 – Австрія і Фінляндія. 1 травня 2004 року відбулося найбільше в історії розширення ЄС. До його складу ввійшли: Кіпр, Мальта, Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія, Словенія, Латвія, Литва, Естонія.(Учні показують на карті країни ЄС)

3.     Прапор ЄС. Історія створення прапора припадає на 1955 рік. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання, до якого входило шість країн. Довго йшло обговорення ескізу прапора. Згодом було прийнято нинішній варіант – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн – членів організації. У різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців року, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще і символом єдності (Дітям демонструється прапор ЄС)     КАРТИНКА№ 2

4.     Європейський гімн. У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з дев’ятої симфонії, яку Людвіг Ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфоніїБетховен поклав на музику «Оду радості», написану в 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році Рада Європи схвалила бетховенську тему «Оди радості» як свій гімн. У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн ЄС. ПРЕЗЕНТАЦІЯ № 2 «Оду радості» Бетховена

Учитель.

А зараз я пропоную вам вікторину «Що ми знаємо про Європу?», яка складається з кількох турів.

Тур 1. Розминка

-         Як розшифровується абревіатура ЄС? (Європейський Союз)

-         Яка єдина грошова одиниця введена в ЄС? (Євро)

-         На якому материку знаходиться Європа? (Євразія)

-         У якій країні знаходиться географічний центр Європи? (Україна)

-         Коли відзначається День Європи? (9 травня)

-         Чому на прапорі ЄС завжди 12 зірок? (символ завершеності й досконалості).

Тур 2. Географічне лото. Діти отримують 2 набори карток – один з назвами країн, інший – зі столицями. Їм необхідно розкласти картки у відповідності один з одним: країна – столиця.

Австрія – Вена

Данія – Копенгаген

Греція – Афіни

Італія – Рим

Швеція – Стокгольм

Франція – Париж

Німеччина – Берлін

Польща – Варшава

Україна – Київ

Тур 3. Кулінарний.

Завдання 1.Відгадати, як називаються нижчезазначені національні страви.

-         Це традиційна українська страва, хоча виготовляють її й інші (німці, поляки, чехи, румуни). В Україні зазвичай цю страву готують на Великдень та Різдво. Необхідні компоненти - м’ясо, часник та перець. Сама страва продовгувата, витягнута за формою і дуже смачна (домашня ковбаса).

-         Цей кулінарний витвір має прямокутну форму. Страва названа на честь французького полководця. Вона дуже солодка та смачна (торт «Наполеон»).

-         Італійська страва, популярна у всьому світі. Випічка з прісного тіста круглої форми з різноманітними несолодкими начинками (піца).

-         Для виготовлення цього традиційного українського напою беруть сушені фрукти і ягоди, заливають водою, варять, додають мед чи цукор. Цей напій обов’язково готують до Різдва (узвар).

                 Завдання 2. Назвати якомога більше страв України (як однієї з країн Європи).

Тур 4. Запитання – відповідь.

1.Яка країна знаходиться на півострів, який за формою нагадує чобіт (Італія)

2.Столиця моди (Париж)

3.Найвідоміший датський казкар (Г.-Х. Андерсен)

4.Що у Венеції заміняє вулиці? (канали з водою)

5.Про якого лицаря-невдаху розповів іспанський письменник Сервантес? (Дон Кіхот)

6.На цій горі, що знаходиться в Греції, за легендою жили давньогрецькі боги (Олімп).

7.Столицею якої держави є Рим ? (Італія).

8.Якого давньогрецького героя прославили 12 подвигів? (Геракл)

9.Що традиційно викидають з вікон на новий рік в Італії? (старі речі).

10.Яка найвідоміша та найвища споруда Парижа? (Ейфелева вежа).

11.Як називається найбільший французький музей? (Лувр)

12.Що довгі роки поділяло Берлін на дві частини? (Берлінський мур)

13.Хто з князів віддав у дружини французькому королеві свою доньку Анну? Його ще називають тестем усієї Європи, (Ярослав Мудрий).

14.Друга світова війна почалася з нападу Німеччини на цю країну (Польща).

15.Найвища точка Європи (Монблан)

Підсумок уроку.

Учитель.

Україна є європейською країною не через те, що ми розташовані в центрі Європи, а тому, що більшість українців мислять по-європейськи, формують європейську правосвідомість та борються за європейське майбутнє нашої держави. Україна протягом багатьох століть розвивалась як європейська країна, тому можна сказати, що вона не йде в Європу, а повертається туди.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ № 3

 Виховна година

до Дня Соборності та Свободи України

«Соборність і злагода – умови

процвітання України»

Мета:

• розширити кругозір учнів про історію виникнення та святкування Дня Соборності України;
• поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави;
• прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого;
• виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

Хід заходу

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя. Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь давнього роду українського, що сягає сивої давнини.

Зверніть увагу на ось цей акровірш. Про що йде мова?

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

IІ. Оголошення теми i мети виховної години.

Вчитель. Так, дійсно - це все про нашу рідну Україну. І сьогодні ми поговори-мо з вами про визначну дату в історії нашої держави – День Соборності України.

Так трапилось, що не протязі багатьох століть розвитку Україна не мала влас-ної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали ба-гатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Авст-ро -Угорщині, а згодом Румунії, Чехословаччині.

Та державне відродження України розпочалося ще за часів першої світової війни.

У 1917 році у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було проголошено створення Української Народної Республіки та обрано першого президента Михайла Грушевського.

Подібні процеси відбувалися і в Галичині. Згодом у жовтні 1918 року була проголошена Західно -Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич. А вже через рік, 22 січня 1919 року, у Києві відбулося урочисте проголошення злуки Західно-Української Народної Республіки в єдину Українську Народну Республі-ку. Відбувалося це на святково прибраній Софійській площі в Києві. Її заповнили десятки тисяч жителів.

Від того часу воєдино злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Відбулося об‘єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.

Вчитель. Діти, а хто мені скаже, що таке Україна?

(Вправа «Мікрофон», діти передають прапорець і говорять про Україну)

1 учень . Україна – рідний край! Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти. Тут живемо я і ти.

2 учень . Україна – це наша земля, рідний край, де ми народилися.

Її багатства –це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп`ютери.

3 учень . А ще тихі озера, калинові гаї,

народні пісні, наша рідна домівка.

4 учень . Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

5 учень . Україна – це розкішний вінок із калини,

барвінку і м`яти. Україна – це пам`ять про минуле і сучасне.

6 учень. Україна – це земля, де ми живемо, де живуть наші батьки,

де жили наші предки.

7 учень. Україна... рідний край, золота чарівна сторона. Україна – це велика держава. Вона в усьому, що оточує нас:

у місяці, у зорях, стежці, якою ми йдемо до школи.

8 учень. Україна – це древній Київ і широкий Дніпро – Славутич,

що несе свої води у Чорне море.

Декламується поезія В. Сосюри «Любіть Україну» під демонстрацію відеофільму «Мальовничі куточки України».

Читець 1:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами!..

Читець 2:

Для нас вона в світі єдина, одна,

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

і в кожному серця ударі…

У квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах,

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить – не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових.

Вчитель. Якою людиною має бути наділений кожен українець щоб створити єдину державу.

Вправа склади слово за буквами.

Вчитель. А тепер відгадайте ключове слово. Воно є основою для єдності нашої держави. (Діти складають слово та піднімаючи руку відповідають. )

П А Т Р І О Т (Патріот)

 

Вчитель. Діти, а хто ж такий патріот? (Діти відповідають). Ось тлумачення слова «патріотизм». Патріотизм – любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю народу, готовність служити її інтересам.

Вчитель. Підніміть руки хто себе вважає патріотом? (Діти піднімають). А чому? Прокоментуйте? (Діти відповідають чому вони патріоти.) Усі ми любимо свою вітчизну. І патріот – людина, що любить і поважає рідну землю, шанує її традиції. А тепер назвіть людські цінності, які має обов’язково патріот. Давайте до перших літер слова патріот напишемо ці якості. (Діти пишуть на дошці)

П – привітність

А – активність

Т – терплячість

Р – радісність

І – ініціативність

О – обов’язковість, організованість

Т – творчість, толерантність, товаристськість.

Вчитель. Так, дійсно, якби всі люди були патріотами своєї держави то неодмінно б ми б завжди були єдині.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Вчитель. 22 січня - День соборності України.

Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Закріплення.

Вчитель. А тепер давайте ми з вами дамо відповідь на питання від патріота нашої держави: «Що я знаю про свою Батьківщину?»

1. Основний закон України. (Конституція).

2. Як співають і слухають Гімн? (Стоячи).

3. Синій колір українського прапора символізує...(небо)

4. Скільки кольорів має український прапор? (Два).

5. Державний герб України. (Тризуб).

6. Столиця України. (Київ).

7. Найголовніша пісня України. (Гімн).

8. Найрідніше, найдорожче, найкраще місце на землі. (Батьківщина).

9. Українці здавна мали свій одяг. (Національний)

10. Жовтий колір прапора - це колір...(зерна)

11. Державною мовою України є мова...(українська)

12. Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Шевченко).

Ото ж ви молодці. Добре справилися із завданням. Можна вважати вас патріотами нашої держави. Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.

Практичне завдання «Голуб миру».

Вчитель. Зараз кожен учень отримав гарного голуба, який символізує мир на нашій планеті, в центрі якого ви напишете побажання, якою повинна бути наша країна, все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була завжди захищена миром і злагодою, радісним і щасливим життям.  А голуб миру буде її охороняти.

Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все зробимо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни.

(Діти на птахах пишуть слова вдячності любові до України, побажання та кріплять навколо обрисів України свої голубки)

   

Підсумки.

Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

21 листопада День Гідності та свободи

(Класна година)

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Хід

Учитель: Наша година спілкування присвячена світу, яке має назву «День гідності та свободи». Свято це відзначають в нашій країні не так давно. І сьогодні ми дізнаємося про історію створення цього свята, познайомимося з героїчними сторінками історії нашої країни, які стали основою для запровадження відзначання цього пам’ятного дня.

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.

Учитель: Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

Вчитель: Українська земля... Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки - України.

Було колись в Україні – ревіли гармати.
Було колись – запорожці вміли панувати.
Панували, добували і славу, і волю
Минулося... Зосталися могили по полю.

Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи. Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Вчитель: Продовжили героїчну історію України Січові Стрільці, які мужньо боролися за її волю. Це були молоді хлопці. Кожен з них любив матір, рідний край, але понад усе бажав незалежності своїй Батьківщині.

Вчитель: Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь. Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік. А наймолодшим – 14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва... І полягли ... Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.

Вчитель: Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути. І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви. На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати. Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції.

Вчитель: І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів. Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, оголошується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Вчитель: Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів.

Вчитель: Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Вчитель: Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам- героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Вчитель: А на закінчення нашої зустрічі я пропоную всім нам написати свої побажання нашій Батьківщині й прикріпити їх на карту.